В енциклопедії автор розповідає про той смисл, який мали у свій час і мають сьогодні видатні і неповторні витвори української культури, збережені нам нашою бурхливою історією. З плином часу втрачається зв'язок із старовиною, і все важче прочитати ті послання, що їх залишили нам наші пращури у кам'яних спорудах чи полотнах малярів, у книгах чи прекрасних мелодіях, у обрядах і звичаях, сенс яких майже забутий, і театральних виставах. Все це, власне, і є Україна. Україна є не просто земля, на який ми живемо, а все те високе і мудре, що створили на ній наші люди.