У книзі "Археологія комунізму, ", знаний історик Карл Шльогель витягує на світ підзабуті маркери повсягденного життя радянської доби: черга, комунальна квартира, паради та демонстрації, пакувальний папір, дефіцит, пальми у вестибюлях міністерств, голос диктора Левітана, інтимно-ресторанне звучання естради... Автор, не обтяжений тягарем наївної ностальгії за "світлим минулим", розкриває безглуздість і небезпеку, приховані за цими явищами: стирання межі між приватним і публічним, справжнім і підставним, людяним і нав'язаним системою. Тривалий час на них не звертали увагу, насправді ж вони допомагають поєднати різні грані радянської реальності, її знакові моменти і буденність. Зрештою, аналіз радянського повсягдення має для автора ще одну мету : "Нас цікавить не лише те, чим було російське ХХ століття, але ми хотіли б перш за все отримати інформацію чи принаймні якісь свідчення про актуальний стан справ у сучасниій Росії"