У монографії на основі аналізу широкого кола сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури, іноземних концептуальних тв докринальних документів оборонно-безпекової сфери першої чверті ХХІ століття, висвітлюються когнітивні передумови появи, розвиток та сучасний стан поглядів на сутність, стратегію та деструктивний потенціал війн (конфліктів) нового концептуального типу - неконвенційних, або "гібридних". Розглядаються особливості інплементації поглядів на гібридне протиборство у доктринальних документах та воєнно--політичній практиці провідних країн НАТО та ЄС, Росії, Білорусії, Китаю. Подається авторське узагальнення щодо сутнісних ознак та організаційно-функціональної структури конфліктності гибридного типу.