Монографія присвячена малодослідженій проблематиці діалогу культур "Україна-Польща" -* взаємовідношенню українського та польського авангарду в образотворчому мистецтві першої третини ХХ століття. Аналізується естетосфера авангардизму в її теоретичних і художньо-образних вимірах, у спільноєвропейських та національно-особливих парадигмах. "Леверконівська душа" авангарду розкривається через категорії трансгресії, антистилю, ексцентризму в художніх мовах безпредметного мистецтва та надреалізму (від К. Малевича і В. Стшемінського до О Богомазова і Л. Хвістека). Національні особливості українського та польського авангарду вбачаються в їх вітаїзмі та енергоінформаційній естетиці сакрального "святовідношення". У зв'язку з новим знаково-символічним дискурсом художньої мови авангарду показується значення Львівсько-Варшавської філософської школи для становлення і розуміння семіотики авангардиської образності в Україні та Польщі. Монографію видано з нагоди 75-річчя з дня народження Володимира Антоновича Личковаха, д-ра філософських наук, професора НАКККіМ, заслуженого працівника освіти України.