У монографії порушено проблему гармонізації унікально-універсальних співвідношень культурно-мистецького простору архітектури українського села. Повернення до витоків національної культури й традицій, інтерпретації їх відповідно до викликів сьогодення допоможе сформувати новий культурно-мистецький простір держави та зберегти унікальність у період урбанізації суспільства. Розроблені методи гармонізації можуть бути застосовані для створення, вдосконалення та відновлення архітектурного простору села. Монографія буде корисною всім, хто цікавиться культурно-мистецьким простором архітектури українського села: науковцям, митцям, архітекторам, студентам, працівникам органів влади, які працюють над питаннями розвитку сільських поселень.