Ця книга - свідчення Мехеля Дімента, єврея, уродженця волинського містечка Свинюхи, про пережите ним під час Другої світової війни у рідному містечку та в гетто в Локачах, до якого невдовзі після початку німецької окупації переселили його гпромаду, про втечу його з гетто напередодні ліквідації та поневіряння протягом майже двох років теренами Волині у пошуках притулку, переховування у колишніх сусідів і друзів. Це проникливі та сповнені болю спогади людини, яку, як і кількасот тисяч інших волинських євреїв, було перетворено на об'єкт знущання, пограбування, експлуатації та, зрештою, вбивства на тлі кривавої боротьби за встановлення расового панування або створення етнічно однорідного простору, що розгорталася у Волинському регіоні у 1941-1944 роках.